Застосування препаратів GLP-1, таких як семаглутид

Препарати GLP-1, визначені як препарати, які повністю або частково діють шляхом активації глюкагоноподібного рецептора пептиду-1 (GLP-1R), були схвалені для лікування діабету 2 типу, ожиріння та пов’язаних серцево-судинних захворювань, захворювань нирок і метаболічних захворювань печінки.
Ці препарати діють на периферичні рецептори GLP-1, збільшуючи секрецію інсуліну та пригнічуючи секрецію глюкагону, одночасно діючи на мозок, уповільнюючи спорожнення шлунка та пригнічуючи апетит, що призводить до втрати ваги. Смеглутид, як агоніст GLP-1R, був схвалений для лікування діабету 2 типу, ожиріння та пов’язаних із ним серцево-судинних і ниркових захворювань, а також стеатогепатиту, пов’язаного з метаболічною дисфункцією. Тилподид, як подвійний агоніст GLP-1R і GIPR, був схвалений для лікування діабету 2 типу, ожиріння та обструктивного апное сну.
Велика кількість доклінічних і клінічних даних підтверджує потенційні терапевтичні переваги препаратів GLP-1 для різних неврологічних розладів.
Нещодавно професор Деніел Дж. Друкер з Університету Торонто, піонер у дослідженні GLP-1, опублікував дослідницьку статтю під назвою «Глюкагоноподібні препарати пептиду-1 при неврологічних і психологічних розладах» у журналі Cell Reports Medicine.
У цьому огляді систематично узагальнено доклінічні дані про те, як препарати GLP-1 взаємодіють з патологією центральної нервової системи (ЦНС) і покращують її стан, а також клінічні дані про препарати GLP-1 при нейродегенеративних захворюваннях, розладах, пов’язаних із зловживанням психоактивними речовинами, психіатричних розладах, головних болях, інсультах та епілепсії.

Препарати GLP-1 (агоністи GLP-1R) використовуються для лікування діабету 2 типу (T2D) і ожиріння, а також можуть зменшити частоту серцево-судинних захворювань (включаючи інсульт) у пацієнтів із T2D. Численні докази з реальних даних і клінічних випробувань підкреслюють терапевтичний потенціал препаратів GLP-1 у лікуванні нейродегенеративних захворювань, таких як хвороба Паркінсона та хвороба Альцгеймера.
Подібним чином зростає кількість доказів того, що використання препаратів GLP-1 може зменшити частку залежних форм поведінки, таких як куріння та вживання алкоголю, серед осіб із розладами, пов’язаними зі зловживанням психоактивними речовинами. Є також деякі клінічні дані, які вказують на те, що препарати GLP-1 є корисними для пацієнтів з мігренню або внутрішньочерепною гіпертензією. Існуючі дані свідчать про те, що більшість пацієнтів з неврологічними та психічними розладами мають прийнятну безпеку при застосуванні препаратів GLP-1.
У цій оглядовій статті автори розглянули нещодавні клінічні дані та поточні клінічні випробування, досліджуючи ефективність і безпеку препаратів GLP-1 при широкому діапазоні неврологічних розладів.

Незважаючи на велику кількість доклінічних і реальних-свідчень, які підтверджують дослідження препаратів GLP-1 для широкого спектру неврологічних і психіатричних розладів, наразі немає великих підтверджуючих клінічних випробувань III фази, які могли б схвалити препарати GLP-1 для будь-якого неврологічного захворювання. Препарати GLP-1 можуть покращувати здоров’я мозку шляхом прямої або опосередкованої передачі сигналів до відповідних ланцюгів центральної нервової системи або шляхом покращення супутніх метаболічних супутніх захворювань (діабет 2 типу, ожиріння, гіпертонія, дисліпідемія, центральна та периферична резистентність до інсуліну та дисфункціональне запалення).
Таким чином, на роль препаратів GLP{4}}1 у неврологічній клінічній практиці й надалі швидко впливатимуть нові дані клінічних випробувань, які нададуть чіткіші докази потенційного використання та обмежень препаратів GLP-1 при неврологічних і психічних розладах. Незважаючи на ентузіазм щодо потенціалу препаратів GLP-1 у лікуванні захворювань центральної нервової системи, на даний момент немає широкомасштабних клінічних випробувань, які могли б довести їх певну ефективність і прийнятну безпеку при будь-яких неврологічних або психіатричних розладах.